Герої цієї книжки — люди, які пройшли крізь ГУЛАГ. Частину їх було засуджено за політичною 58-ю статтею («Антирадянська агітація»), решта — охороняли їх у таборах. Під цією обкладинкою ці люди вперше разом — одне покоління, розділене колючим дротом, яке досі не відчуває одне одного. Усім нашим героям — від вісімдесяти до ста років, але розповідають вони про свою юність. Тому й книжка ця — не про страждання і страхіття таборів. Вона про покоління наших дідусів і бабусь, про їхні цінності, ідеали та відносини з владою. Про кохання, дружбу й взаємодопомогу там, де все спрямоване на знищення. Про ненормальне, часто нестерпне, але все ж таки справжнє життя.