Лілії й латаття особливо полюбилися Моне в пізній період творчості. Все своє життя Моне брав природну красу для своїх полотен ззовні. Тепер же він творить її сам — поселившися у Живерні, він власноруч створює ставок, де розводить чудові водяні квіти, щоб зобразити їх на своїх полотнах. 1912 року Клоду Моне лікарі поставили діагноз подвійної катаракти, через що йому довелося пережити дві операції. Але він не залишив занять малюванням. Втративши кришталика на лівому оці, до Моне знову повернувся зір, але став бачити ультрафіолет як блакитний або ліловий колір, через що його картини отримали нові кольори. Малюючи знамениті «Водяні лілії», Моне бачив лілії блакитними в ультрафіолетовому діапазоні, на відміну від звичайних людей, для яких вони були просто білими. Клод Моне (1840-1926) — художник, який не тільки став одним із засновників імпресіонізму, але й дав назву цьому напряму живопису. Саме через його картину, що описує схід сонця в порту Гавра, згодом так назвуть нову художню течію. Для виготовлення пазла використовується щільний перероблений картон і нетоксичні фарби на натуральній основі.